ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 березня 2006 р.                                                                                   

№ 21/71  


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

розглянув касаційну скаргу дочірнього підприємства “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.”, м. Київ (далі –ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.”)

на рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2005

зі справи  № 21/71

за позовом  державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерну “Укрспирт”), м. Київ (далі – концерн “Укрспирт”)

до  ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.”

про  припинення порушення прав власника свідоцтва.

Судове засідання проведено за участю представників:

концерну “Укрспирт” – не з’явились,

ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” –Бурлов-Васильєва К.О., Гривнака В.В.


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України


ВСТАНОВИВ:


Концерн “Укрспирт” звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання відповідача припинити використання знака для товарів і послуг “Укрспирт” в доменному імені та анулювати реєстрацію домену “ukrspirt.kiev.ua”.

В ході розгляду спору позивач неодноразово доповнював та уточнював позовні вимоги, в зв’язку з чим остаточним колом позовних вимог є: визнання неправомірним використання відповідачем знака для товарів і послуг “Укрспирт” та зобов’язаня ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” припинити використання спірного торговельного знака в доменних іменах та анулювати реєстрацію доменів “ukrspirt.kiev.ua”, “ukrspirt.com.ua”, “ukrspirt.org.ua”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.07.2005 (суддя Шевченко Е.О.) позов задоволено частково: відповідача зобов’язано припинити використання торговельних марок, що охороняються за свідоцтвами на знак для товарів і послуг № 46661 та № 22687, та скасувати реєстрацію доменного імені “ukrspirt.kiev.ua”; в іншій частині позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України). Зазначене рішення з посиланням на приписи статей 1, 16, 20 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, статей 1, 56 Закону України “Про телекомунікації” мотивовано неправомірним використанням відповідачем спірного об’єкта інтелектуальної власності шляхом реєстрації доменного імені “ukrspirt.kiev.ua” із застосування названого знака для товарів і послуг, у той час коли позивачем не доведено належними засобами доказування факт схожості до ступеня змішування торговельних знаків “Укрспирт” та “Ukrspirt” з доменними іменами “ukrspirt.com.ua” та “ukrspirt.org.ua”.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” просить скасувати рішення місцевого господарського суду з даного спору та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” лише здійснює оперативне управління сайтом та не є реєстрантом спірних доменних імен, тобто не здійснює використання зазначених знаків для товарів і послуг у власних інтересах, а тому не може виступати належним відповідачем у даній справі. До того ж, як зазначає скаржник, спірні доменні імена було зареєстровано до моменту реєстрації торговельних марок “Укрспирт” та “Ukrspirt”, що виключає протиправність реєстрації цих імен.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим господарським судом обставин справи правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення з даного спору з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що:

- концерн “Укрспирт” є власником свідоцтв на знак для товарів і послуг № 22687, об’єктом якого є словесне позначення “Укрспирт”, для товарів і послуг 1, 16, 21, 30, 33, 35, 36 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (дата подання заявки –14.12.1998; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва – 15.01.2002), та № 46661, об’єктом якого є словесне позначення “Ukrspirt” для товарів і послуг 1, 16, 21, 30, 33, 35, 36 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (дата подання заявки – 08.04.2004; дата публікації відомостей про видачу свідоцтва –17.01.2005);

- 06.10.2000 ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” було зареєстровано доменне ім’я “ukrspirt.kiev.ua”, що за ієрархічною системою будови доменних імен відноситься до доменів третього рівня домену .UA;

- висновком експертизи об’єктів інтелектуальної власності з даної справи від 08.04.2005 № 3413 підтверджується, що позначення, яким надано правову охорону за свідоцтвами на знаки для товарів і послуг №22687 та № 46661, є тотожними з розрізняльною частиною доменного імені “ukrspirt.kiev.ua”, в зв’язку з чим спірні торговельні марки та назване доменне ім’я є подібними до ступеня змішування;

- відсутність експертного висновку щодо співвідношення знаків для товарів і послуг “Укрспирт” та “Ukrspirt” з доменними іменами “ukrspirt.com.ua” та “ukrspirt.org.ua” унеможливлює вирішення питання щодо наявності порушення прав позивача у реєстрації цих доменних імен.

Причиною спору з даної справи стало питання наявності порушення виключних майнових прав концерну “Укрспирт” на спірні знаки для товарів і послуг у реєстрації відповідачем доменних імен із застосуванням таких знаків.

Відповідно до приписів частини п’ятої статті 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.  

Згідно ж з частиною четвертою названої статті використанням знака визнається, зокрема, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, господарський суд виходив з того, що відповідач здійснює несанкціоноване використання спірних торговельних знаків шляхом реєстрації доменного імені з їх застосуванням. Однак такий висновок зроблено судом першої інстанції за неповно встановлених обставин справи, що входять до предмету доказування.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про телекомунікації” домен –це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється, а домен .UA –це домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет. Згідно з частиною другою статті 56 названого Закону адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для:

1) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет;

2) створення реєстру доменних назв у домені.UA;

3) створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет;

4) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.UA;

5) створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що оскільки діяльність з адміністрування доменних імен передбачає здійснення реєстраційних функцій та забезпечення умов доступу абонентів до відповідних телекомунікаційних послуг, особа, яка здійснює лише делегування та адміністрування доменних назв, не є фактичним користувачем делегованих доменних імен. Адже реєстрація домену є, по суті, внесенням обумовленої інформації до реєстраційної бази даних, а не власне використанням такого домену, як помилково зазначено місцевим господарським судом. Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідно встановити безпосереднього держателя спірних доменних імен, тобто особу, в інтересах якої було зареєстровано доменні імені із застосуванням спірних знаків для товарів і послуг.

Так, в матеріалах справи містяться документи, зокрема –листи об’єднання  “Український  мережевий  інформаційний  центр” від 06.07.2005 № 13/05,  (т. 2, а.с. 8-9) та товариства з обмеженою відповідальністю “ДіМедіа” від 29.04.2004 № 011/04 (т. 2, а.с. 71-76), які містять дані про реєстранта спірних доменних імен (тобто особу, що здійснює використання та розпорядження доменними іменами).

Проте місцевий господарський суд відповідні докази не оцінив та не дослідив обставини, пов’язані з повноваженнями Володимира Поросюка (особи, зазначеної як реєстрант спірних доменних імен), а саме: в яких правовідносинах перебував Володимир Поросюк з ДП “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” на момент реєстрації зазначених доменних імен, чи діяв він як уповноважена особа від імені та в інтересах відповідача або як окремий суб’єкт ринку телекомунікацій.

Крім того, господарський суд взагалі не дослідив експертний висновок об’єктів інтелектуальної власності від 11.08.2005 №3414 з додаткових питань, які було роз’яснено експертом на виконання ухвали суду від 14.04.2004.

Таким чином, судом першої інстанції було порушено визначені статтею 43 ГПК України правила оцінки доказів у встановленні фактичних даних. Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України  не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Також не можна визнати обґрунтованим посилання господарського суду на відсутність експертизи з питань співвідношення знаків для товарів і послуг “Укрспирт” та “Ukrspirt” з доменними іменами “ukrspirt.com.ua” та “ukrspirt.org.ua” як мотив залишення без розгляду в цій частині позовних вимог. Адже чинним господарським процесуальним законодавством України передбачено право господарського суду призначити експертизу, в тому числі додаткову або повторну експертизу, на будь-якій стадії судового процесу для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні спору і потребують спеціальних знань.

З огляду на викладене оскаржуване судове рішення у справі підлягає скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді справи суду першої інстанції слід встановити зазначені у цій постанові обставини, за необхідності вирішивши питання про призначення судової експертизи, надати доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку та вирішити спір згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України                        

             

ПОСТАНОВИВ:


1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства “Національний Інтернет Провайдер Н.І.П.” задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2005 зі справи № 21/71 скасувати.  

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.


Суддя


В. Селіваненко


Суддя


Суддя

І. Бенедисюк



В. Джунь





Дата відправки

 16.03.2006