ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

17 жовтня 2007 р.                                                                                   

№ 01/1713  


Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Полякова Б.М.

суддів:

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Шполянська швейна фабрика імені Анатолія Лібовнера»

на ухвалу

господарського суду Черкаської області від 30.03.2007

у справі

господарського суду

01/1713

Черкаської області

за заявою

Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі

до

Відкритого акціонерного товариства «Шполянська швейна фабрика імені Анатолія Лібовнера»

про

визнання банкрутом

розпорядник майна

Левченко В.М.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ініціюючого кредитора

не з’явились

боржника

не з’явились

розпорядник майном

Левченко В.М.


ВСТАНОВИВ:


Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.03.2007 (суддя Чевгуз О.В.) порушено провадження у справі №01/1713 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Шполянська швейна фабрика імені Анатолія Лібовнера»(далі –боржник) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також введено процедуру розпорядженням майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка В.М., накладено арешт на все майно боржника.

           Не погоджуючись з винесеною ухвалою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.03.2007 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка В.М.

          На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до абзацу 1 статті 11 Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до цього порядку розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі (абз. 1 ч. 2 ст. 13 Закону).

За приписами частини 3 статті 3-1 та частини 5 статті 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Отже, господарський суд при прийнятті рішення про призначення розпорядника майном боржника за власною ініціативою повинен дослідити обмеження, вказані в Законі щодо призначення розпорядника майном, отримати згоду арбітражного керуючого на участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майном боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор не просив призначити розпорядником майна у справі жодного арбітражного керуючого. Левченко В.М. не подавав до суду заяви про згоду на виконання повноважень розпорядника майном та про відсутність обмежень, передбачених статтею 3-1 Закону для такого призначення.

Втім, порушуючи провадження у справі, суд першої інстанції призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Левченка В.М.

При цьому, своє рішення щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Левченка В.М. суд першої інстанції не обґрунтував та не виконав вимоги Закону щодо порядку призначення арбітражного керуючого розпорядником майном боржника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при призначенні розпорядника майна судом першої інстанції було порушено порядок призначення розпорядника майном, чим не дотримано приписів Закону.

На підставі наведеного ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна боржника не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа в цій частині – направленню на новий розгляд.

Враховуючи те, що процедура розпорядження майном боржника нерозривно пов’язана з особою, яка забезпечує її виконання, –розпорядником майна, колегія суддів вважає за необхідне зобов’язати арбітражного керуючого Левченка В.М. виконувати повноваження розпорядника майном боржника у справі до призначення останнього в установленому чинним законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного та керуючись статтею 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд


ПОСТАНОВИВ:


1.          Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шполянська швейна фабрика імені Анатолія Лібовнера»задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.03.2007 у справі № 01/1713 в частині призначення розпорядника майном боржника скасувати.

3.          Справу № 01/1713 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

4.          Арбітражному керуючому Левченку В.М. виконувати повноваження розпорядника майном боржника у справі до призначення останнього в установленому законодавством порядку.



Головуючий                                                                         Б. Поляков


Судді                                                                                     Л. Катеринчук


                                                                                                         Н. Ткаченко