ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 20 жовтня 2009 р.                                                                                    

№ 01/1876  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Хандуріна М.І., –головуючого,


Короткевича О.Є.,


Панової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу



Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на постанову

господарського суду Черкаської області від 28.07.2009

у справі

господарського суду

№ 01/1876

Черкаської області


за заявою

Фізичної особи –підприємця Хачікянц Вагана Єноковича



про

визнання його банкрутом,

розпорядник майна

арбітражний керуючий Яценко А.О.,


за участю представників сторін:

ПАТ "ОТП Банк" -  Анастас'єва Л.В. (дов. від 17.07.2009),

розпорядника майна Яценко А.О.,


встановив:


Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.07.2009 за заявою фізичної особи –підприємця Хачікянц В.Є. порушено провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майна, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Яценка А.О., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 222, кв. 120.

Постановою господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 (суддя Чевгуз О.В.) визнано фізичну особу –підприємця Хачікянц В.Є. банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Яценка А.О. Скасовано арешт, накладений на все майно боржника.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариств (ПАТ)  "ОТП Банк" просить скасувати постанову про визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі. Вказує, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

За приписами Преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Отже, законодавець визначив сферу застосування Закону, обмеживши її суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність). Фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб'єктами банкрутства відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З такою думкою погодився Верховний Суд України в Постанові №07/307 від 20.11.2007 року у справі №6/33.

Так, норми ст. 53 Цивільного кодексу України визначають, що фізична  особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із   здійсненням  нею  підприємницької діяльності,  може бути визнана банкрутом у порядку,  встановленому законом.

Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст. 47 - 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до частин 2, 3 ст. 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 47 Закону є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка ґрунтується на веденні ним підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 48 вказаного Закону, якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк  громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд  визнає громадянина - підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.   

     Відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідація –припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

 Відповідно до вимог ст. 51 Цивільного Кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Судом першої інстанції встановлено, що боржник звернувся із заявою до господарського суду у зв'язку з тим, що  він неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами: АТ "Мегабанк", ТОВ КБ "Західінкомбанк" та іншими на загальну суму 1 817 335,30 грн.

У судовому засіданні було встановлено, що кредиторські вимоги до боржника становлять 1 817 335,30 грн., в той час як вартість майна та інших активів становить 388 850,00 грн., що стало підставою для винесення постанови від 28.07.2009 про визнання боржника банкрутом.

Однак колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції не встановлено, що вартості усього  майна боржника недостатньо для задоволення грошових вимог кредиторів, а також, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, в постанові відсутні  посилання на документи, які ці висновки підтверджують, як відсутні відомості про склад майна боржника та документи, в підтвердження цього.

У заяві про порушення справи про банкрутство фізична особа –підприємець Хачікянц В.Є. вказує на наявність заборгованості   перед кредиторами: АТ "Мегабанк", ТОВ КБ "Західінкомбанк" та іншими, не зазначаючи їх конкретно.  

Разом з тим, ПАТ "ОТП Банк" звернувшись до суду з касаційною скаргою вказує, що серед кредиторів боржника товариство не значиться, хоча заборгованість ФОП перед банком за кредитними договорами становить 11 269,08 дол. США за договором № ML-F00/264/2006 від 20.09.2006, 321 358,51 дол. США за договором № СМ-SMEF00/24/2006 від 09.11.2006, 774 666,64 дол. США за договором № СМ-SMEF00/075/2006 від 27.12.2007.

Крім того вказує, що боржником в якості виконання вказаних грошових зобов'язань було передано в заставу майно, що належить йому на праві власності, зокрема легковий автомобіль, житловий будинок з амбулаторією, земельна ділянка, квартира, що підтверджується договорами застави, доданими до касаційної скарги.

Однак, в оскаржуваній постанові господарського суду взагалі відсутній правовий аналіз та висновки стосовно оцінки усього майна боржника. Суд задовольнився лише твердження заявника про те, що  наявного майна та можливих очікуваних доходів не вистачить для задоволення всіх вимог кредиторів. В той час як оцінки наявного майна суб'єкта господарювання, який ліквідується, що передбачена ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не надано.

Суд касаційної інстанції вважає, що тільки після оцінки майна, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України "Про оцінку майна , майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні",  вартості  наявного майна боржника у повному обсязі,  можливо з'ясувати питання  про  недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також   можливе звернення  до суду із заявою   про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за спрощеною процедурою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що кредитори, заборгованість перед якими стала підставою для звернення до суду, у судове засідання не викликались, ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство вказаним учасником судового провадження у справі про банкрутство не надсилалась.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, як це передбачено п.2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд передчасно,  в постанові від 28.07.2009, без належного встановлення  доказів в підтвердження  підстав для порушення справи про банкрутство, а також без з'ясування наявності чи відсутності на момент порушення справи належних доказів того , що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку про  визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, яка передбачена ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного дослідження обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


          Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

         Постанову господарського суду Черкаської області від 28.07.2009 у справі № 01/1876 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.


Головуючий                                                                           М.І. Хандурін


     Судді           О.Є. Короткевич


          І.Ю. Панова