ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 07 вересня 2010 р.                                                                                    

№ 34/79  



Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.,

судді

Кривда Д.С.,


Полянський А.Г.,


розглянувши


касаційну скаргу

Васильківської міської ради


на

постанову від 27.04.2010 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 34/79 господарського суду м. Києва  

за позовом

Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави  в особі Васильківської міської ради

до

ТОВ "Гараздінвестбуд"

про

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов"язання повернути земельну ділянку

за участю представників сторін:

позивача – не з'явились,

відповідача –Назарчук Р.В. дов. від 12.02.2010 р.,

прокуратури  - не з'явились,

В С Т А Н О В И В:


   Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. (суддя –Сташків Р.Б.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 27.12.2006 р., укладений між Васильківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гараздінвестбуд". Зобов’язано ТОВ "Гараздінвестбуд" повернути земельну ділянку загальною площею 7,875 га, яка знаходиться в м. Васильків по вул. Сонячній, в комунальну власність територіальної громади міста в особі Васильківської міської ради. Стягнуто з ТОВ "Гараздінвестбуд" на користь Державного бюджету України 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 р. (судді –Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. скасовано. В позові відмовлено. Стягнуто з Васильківської міської ради на користь ТОВ "Гараздінвестбуд" відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.




           Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, Васильківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення про визнання недійсним спірного договору, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

 Позивач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції

 Відзиву відповідача на касаційну скаргу не надходило.

 Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

  У відповідності з п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

     Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

  З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2006 р. між Васильківською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гараздінвестбуд" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:27:011:0002), яка знаходиться по вул. Сонячній в м. Василькові Київської області, згідно рішення 11 сесії Васильківської міської ради п’ятого скликання № 10.69-11-V від 10.11.2006 р., загальною площею 7,875 га. на 7 років.

Договором оренди земельної ділянки передбачені умови використання земельної ділянки, а саме: земельна ділянка передається в оренду для будівництва комплексу споруд для житлового та соціально-культурного призначення (п. 12 договору); цільове призначення земельної ділянки - землі, відведення під будівництво (п. 13 договору).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.12.2006 р. Васильківська міська рада передала, а ТОВ "Гараздінвестбуд" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 3210700000:27:011:0002), загальною площею 7,875 га, яка знаходиться по вул. Сонячній, для будівництва комплексу споруд для житлового та соціально-культурного призначення.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 290 ГК України, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Оскільки спірний даний договір не був посвідчений нотаріально, суд визнав його недійсним та застосував наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 93 ЗК України, відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.

Разом з тим, як правомірно було відмічено судом апеляційної інстанції, спеціальним законом, який регулює відносини пов’язані з орендою земельних ділянок, є Закон України "Про оренду землі".

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що  відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ГК України земельні відносини, в т.ч. і відносини щодо строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, не входять в предмет регулювання Господарського кодексу України.

Відносини щодо оренди земельної ділянки врегульовані нормами спеціального закону –Закону України "Про оренду землі", який має перевагу у застосуванні перед загальними нормами.

Також апеляційним судом правомірно відмічено, що ст. 14 Закону України "Про оренду землі", не містить вимоги щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки, а передбачає, що такий договір укладається у письмовій формі, і, за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 11.06.2009 р. № 1509-VI  із Господарського кодексу України ст. 290 було виключено, що підтверджує невідповідність ст. 290 ГК України загальним положенням Господарського кодексу України та суперечність нормам Закону України "Про оренду землі".

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги та прийняв обґрунтоване рішення про відмову у позові. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника відповідача оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд


ПОСТАНОВИВ:


         Касаційну скаргу Васильківської міської ради залишити без задоволення.

         Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року у справі № 34/79 Господарського суду м. Києва  залишити без змін.


Головуючий    суддя                                                                                Муравйов О.В.

Судді                                                                                                          Кривда Д.С.                                                                          

                                                                                                       

                                                                                                 Полянський А.Г.