ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 "20" листопада 2012 р.                                                                                    

Справа № 9/202  


Вищий  господарський  суд  України  в складі колегії

суддів:

Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

за участю представників:

Генеральної прокуратури України

Київської міської ради

ТОВ "Акта МК"

розглянувши касаційну скаргу


Лукяненко В.В.

Палій Є.В.

Фрідмо І.М., Телепенько В.В.

Заступника прокурора міста Києва

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 04 липня 2012 р.

у справі

№ 9/202господарського суду міста Києва

за позовом

Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі державного агентства земельних ресурсів

до


треті особи без самостійних вимог


Київської міської ради

ТОВ "Акта МК"


Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

ВАТ "Київміськнафтопродукт"

про

скасування рішення міської ради, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, визнання відсутності права, повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2012 (судді Бондаренко Г.П., Спичак О.М., Мельник С.М.) вимоги позову заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів (надалі - позивач) до Київської міської ради (надалі-відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта МК”(надалі –відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 1609/4442 від 27.12.07 р., визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 75-6-00387 та № 75-6-00388 від 07.03.08 р., визнання відсутності права користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.07 № 1609/4442 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “Акта МК” земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва”.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК”, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.08 за № 75-6-00387.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК”, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.08 за № 75-6-00388.

Визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта МК” права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49 895 599,76 грн.

Визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта МК” права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва площею 0,1856 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2 392 877,66 грн.

В задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовлено.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що рішення Київської міської ради № 1609/4442 від 27.12.2007 року “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Акта МК” земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва” прийнято з порушенням норм земельного законодавства, а саме: не отримання обов’язкового погодження відповідної установи відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, формування висновків Київським обласним управлінням Держкомлісгоспу та Державним управлінням Міністерства охорони навколишнього природного середовища у м. Києві про надання згоди на зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення з порушенням норм законодавства чинного на момент їх надання; неотримання згоди від землекористувача - ВАТ "Київміськнафтопродукт" на надання в користування частини земельної ділянки; перевищенням Київської міською радою власних повноважень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки при розпорядженні землями, відповідно до яких не проведено процедури розмежування земель державної та комунальної власності.

Враховуючи, що рішення Київської міської ради на підставі якого перший відповідач передав у оренду другому відповідачу земельну ділянку площею 3,80 га строком на 10 років для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів, а також земельну ділянку площею 0,19 га строком на 5 років для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території визнано недійсним, тому правочини (договори оренди земельних ділянок від 07.03.2008 року за № 75-6-00387 та № 75-6-00388), які було укладено на підставі цього рішення, визнано судом такими, що суперечать вимогам чинного законодавства з огляду, тому з огляду на ст.ст. 203, 215 ЦК України   є недійсними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 (судді Тищенко  О.В., Смірнова  Л.Г., Зеленін  В.О.) рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2012 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що законні підстави для визнання рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1609/4442 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “Акта МК” земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва” у суду відсутні, спірне рішення прийнято відповідно до вимог земельного законодавства.

Заступник прокурора міста Києва в касаційній скарзі просить постанову господарського суду апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти рішення про задоволення вимог позову прокурора повністю.

Скаржник доводить, що спірні земельні ділянки, що є лісами площею понад 1 га, перебувають у постійному користуванні та належать до державної власності, тому міська рада неправомірно розпорядилася ними всупереч норм ст. 149 Земельного кодексу України за змістом якої право розпорядження такою землею належить Кабінету Міністрів України; судом апеляційної інстанції не взято до уваги постанову ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР № 637 від 20.06.1956 р. відповідно з якою спірна земельна ділянка відноситься до державної власності, оскільки не була виключена з державного лісового фонду; висновки суду апеляційної інстанцій не відповідають нормам ст. 20 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України, оскільки зміна цільового призначення земельної ділянки з земель лісогосподарського призначення на землі запасу житлової та громадської забудови за відсутності згоди на це від держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві неправомірна; судом порушено ст. 142 Земельного кодексу України та не взято до уваги, що припинення землекористування, яке може відбуватися, зокрема, за заявою до власника землі, щодо КП "Святошинське лісопаркове господарство" відбулося з порушення встановленого законом порядку, оскільки безпідставно враховано звернення КП "Святошинське лісопаркове господарство", який є постійним землекористувачем спірної ділянки, до ТОВ "Акта МК", який не є власником землі.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Акта МК” у відзиві вимоги касаційної скарги заперечує, вважає, що твердження про належність спірної земельної ділянки до державної форми власності не доведено, доводить, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам та нормам законодавства і підстав для її зміни чи скасування немає.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом спору є вимога про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 27.12.07 № 1609/4442 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “Акта МК” земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва”; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК”, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.08 за № 75-6-00387; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК”, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.03.08 за № 75-6-00388; визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта МК” права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва, площею 3,8034 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:230:0076, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 49 895 599,76 грн.; визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю “Акта МК” права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва площею 0,1856 га, кадастровий номер 8000000000:75:230:0100, вартість якої згідно нормативної грошової оцінки становить 2 392 877,66 грн.; повернення земельної ділянки.

Позивач (скаржник) стверджує та намагається довести, що оспорювані рішення міської ради та договори оренди землі не відповідають законодавству, оскільки порушують право державної власності на спірні земельні ділянки, які є ділянками державного лісового фонду.

З встановлених судом обставин вбачається, що рішенням Київської міської ради “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Акта МК” земельних ділянок для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва” № 1609/4442 від 27.12.2007 року (оспорюване рішення міської ради) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок TOB “Акта МК”загальною площею 3,99 га та передано в оренду земельну ділянку № 1 площею 3,80 га строком на 10 років для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів, а також земельну ділянку № 2 площею 0,19 га строком на 5 років для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території.

Зазначеним рішенням внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, вилучено територію, що передається рішенням, з категорії земель зелених насаджень загального користування і переведено за функціональним призначенням до земель громадської забудови та внесено зміни до “Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста”, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.05 № 806/3381, а саме - виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуванням станом на 01.01.2000 Святошинського лісопаркового господарства земельні ділянки площею 3,69 га та віднесено їх до земель запасу житлової та громадської забудови, вилучивши їх з категорії земель лісового фонду.

07 березня 2008 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК” було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі по тексту Договір 1) об’єктом оренди відповідно до якого є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва; розмір 3,8034 га; цільове призначення - для обслуговування будівель, споруд та будівництва торгівельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування офісів; кадастровий номер 8000000000:75:230:0076.

07.03.2008 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акта МК” було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі по тексту Договір 2) об’єктом оренди відповідно до якого є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва; розмір 0,1856 га в межах червоних ліній; цільове призначення - для організації будівельних робіт та благоустрою прилеглої території; кадастровий номер 8000000000:75:230:0100.

Згідно з пунктами “а”, “б”, “в”, “з” статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійсню ється на підставі рішень органів державної влади та орга нів місцевого самоврядування відповідно до їх повнова жень. Зміна цільового призначення земель провадиться ор ганами виконавчої влади або органами місцевого самовря дування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (ви куп) земель і затверджують проекти землеустрою або прий мають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Одночасно, за змістом ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частин першої –третьої ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки, крім тих, що знаходяться на території міст, селищ, сіл та відносяться до комунальної власності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З урахуванням наведених положень п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу, якими встановлено тимчасове право (до розмежування земель державної та комунальної власності) розпорядження землями в межах населених пунктах відповідним місцевими радами, положення ст. 20 Земельного кодексу України, з метою реалізації права відповідних органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками у межах населеного пункту, за останніми законодавчо визначена можливість зміни цільового призначення земельної ділянки у відповідності до порядку передбаченого законодавством чинним на момент виникнення такої необхідності.

З встановлених судами обставин, зокрема, акт технічного обстеження лісових площ від 19.02.2007, витягу з бази даних державного земельного кадастру від 11.09.2007, проекту землеустрою, вбачається, що спірні земельні ділянки розміщені в межах міста.

Суд касаційної інстнації зазначає, що підставою для визначення правового статусу спірної земельної ділянки є дані державного земельного кадастру.

За відомостями вихідної земельно-кадастрової документації, що є в матеріалах справи, спірні земельні ділянки за формою власності належать до комунальної власності.

Обставин на спростування наведеного судами не встановлено, а позивачем не доведено.

Судом також встановлено, що спірна земельна ділянка пл. 3,69 га належить до лісового фонду Святошинського лісопаркового господарства в кварталі 14, виділ 2,6,7,8 Святошинського лісництва і “Програмою розвитку зеленої зони міста Києва на період до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста” затвердженої рішенням Київради від 19.07.2005 року № 806/3381 віднесена до території зелених насаджень загального користування та має рекреаційне призначення (лист Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” № 148-2577 від 19.11.2007 року).  

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у дер жавній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи пе редачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 ЗК України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи ви конавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне ко ристування.

Згідно з ст. 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

За змістом норм ст. 17 Лісового кодексу України ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 33 Лісового кодексу України сільські, селищні, міські ради у сфері лісових  відносин  на відповідній території, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними.

Статтею 57 Лісового кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Надання земельних ділянок в оренду зацікавленим особам при необхідності їх вилучення або зміни цільового призначення здійснюється в порядку визначеному                      ст. ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України надання земельних ділянок в оренду провадиться за погодженням з відповідними територіальними органами виконавчої влади з питань лісового господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення), а також за погодженням з відповідними державними природоохоронними органами та землекористувачами, в користуванні яких знаходяться відповідні земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Судом встановлено та вбачається з висновку № 05/2227 від 27.11.2007 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Держуправлінням погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “Акта МК” для обслуговування будівель та споруд і будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”), у Святошинському районі міста Києва, з урахуванням внесення змін до “Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста”, затвердженої рішення Київради від 19.07.2005 року.

У листі від 19.11.2007 р. № 01-04/2763 Київське обласне управління лісового та мисливського господарства надало власний висновок, за змістом якого вважає за можливе вилучення  та зміну цільового призначення земельної ділянки площею 3,99 га за рахунок земель лісогосподарського призначення КП “Святошинське лісопаркове господарство” розташованої в межах м. Києва та проектується до передачі ТОВ “Акта МК” для обслуговування будівель, споруд, а також під будівництво торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів за умови оформлення правовстановлюючих документів у відповідності до чинного законодавства.

Вищезазначені висновки та їх зміст касатором не спростовані, перевищення повноважень посадовими особами не встановлено.  

На підтвердження відсутності порушення інтересів Кабінету Міністрів України свідчить та обставина, що позиція скаржника Кабінетом Міністрів України не підтримується, позов в інтересах Кабінету Міністрів України не заявлявся.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідне погодження проведено.

Суд касаційної інстанції також приходить до висновку, що міська рада повноважна розпоряджатися спірними земельними ділянками, які знаходяться в межах міста, змінювати цільове призначення земель, при цьому, завдані у зв'язку з цим збитки відшкодовані у повному обсязі (довідка від 29.02.2008 № 180), тому підстав вбачати порушення міською радою компетенції при зміні цільового призначення та розпорядженні спірними земельними ділянками не має.

Вищий господарський суд України з огляду на положення Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-ХІІ "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", відповідно до якої на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України, до прийняття відповідних актів законодавства України, відхиляє твердження про належність спірної земельної ділянки до державної форми власності з врахуванням постанови ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР № 637 від 20.06.1956 р., оскільки в даному випадку питання розмежування права власності на спірні земельні ділянки регулюється Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, і наведена постанова № 637 від 20.06.1956 р. не підлягає застосуванню; за відомостями державного земельного кадастру, обставин належності спірної земельної ділянки до державної власності не встановлено.

Вищий господарський суд України відхиляє твердження щодо порушення ст. 142 Земельного кодексу України про неправомірне припинення права постійного землекористування спірною земельною ділянкою КП "Святошинське лісопаркове господарство", оскільки, по-перше, відповідний землекористувач про порушення свого права землекористування не заявляє, прокурор в інтересах цього землекористувача чи органів, уповноважених погоджувати припинення його права землекористування позову також не заявляв; по-друге, з встановлених  обставин, зокрема висновку № 05/2227 від 27.11.2007 року Державного управління охорони навколишнього природного середовища, листа від 19.11.2007 р. № 01-04/2763 Київське обласне управління лісового та мисливського господарства вбачається погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель лісогосподарського призначення КП “Святошинське лісопаркове господарство”, розташованої в межах м. Києва та проектується до передачі ТОВ “Акта МК”; по-третє, суд враховує, що позов подано в інтересах контролюючого органу, який повноваження власника щодо спірних земельних ділянок не здійснює. В цьому контексті слід також зазначити, що заявлена скаржником вимога про повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності свідчить про суперечність його твердження стосовно їх належності до державної форми власності.

Сук касаційної інстанції бере до уваги встановлені обставини, які вказують, що проект землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок було погоджено, а саме: Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (лист від 18.12.2007 р. № 09-14959); Державною санітарно-епідеміологічною службою (висновок №05.03.02-07/48775 від 28.09.2007 року); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (висновок № 05/2227 від 27.11.2007 року); Головним управління охорони культурної спадщини (лист від 08.10.2007 року № 7768); Київським комунальним об’єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” (лист від 19.11.2007 року №148-2577); Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (лист від 19.11.2007 року № 01-04/2763); Київським підприємством “Святошинське лісопаркове господарство” (лист від 14.11.2007 року .№1054); проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок TOB “Акта МК” для обслуговування будівель і споруд та будівництва торговельно-розважального комплексу, закладів громадського харчування, офісів на вул. Кільцева дорога, 12-6, 12-в (літера “А”), 12-г (літера “А”) у Святошинському районі м. Києва отримав позитивну оцінку Головного управлінням земельних ресурсів у місті Києві у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 26.12.2007 року за № 04-03-5/1133.

При цьому, слід враховувати, що висновки щодо проекту землеустрою з відведення спірних земельних ділянок є позитивними та такого відведення не заперечують, судами не встановлено, а позивачем не доведено тих обставин, що відповідні дії з погодження відведення спірних земельних ділянок вчинено з порушенням законодавства.

Частиною десятою ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки та розпорядження нею згідно оспорюваного рішення Київської міської ради від 27.12.07 № 1609/4442  не порушує порядку, передбаченого ст. 149 Земельного кодексу України, оскільки твердження скаржника про належність спірних земельних ділянок державному лісовому фонду та як наслідок порушення міською радою компетенції на розпорядження цими земельними ділянками не доведено.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

За встановлених обставин та висновків про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсним рішення міської ради, на підставі якого укладено оспорювані договори оренди землі, а, відтак, похідні вимоги щодо недійсності таких договорів не ґрунтуються на встановленні недійсності рішення органу місцевого самоврядування, тому підстав для їх задоволення не має.   

Вищий господарський суд України враховує практику застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2010 у справі № 21/125 господарського суду Львівської області, від 23.04.2012 у справі № 52/239 господарського суду міста Києва, від 22.11.2011 у справі № 18/102 господарського суду Закарпатської області.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:


          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 у справі № 9/202 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення.



Головуючий, суддя                                                                                           В. Овечкін




судді                                                                                                                   Є. Чернов



          

                                        В. Цвігун