Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 13 серпня 2020 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Про внесення доповнення до Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 25.02.98 №01-8/73 “Про Закон України “Про електроенергетику” (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 19.07.2000 № 01-8/358) 19.07.2000 Друкувати

Арбітражні суди України

 

У зв'язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” та рішенням Пленуму Вищого арбітражного суду України від 11.07.2000 названий Інформаційний лист доповнюється абзацами такого змісту:

“Частиною шостою статті 15 Закону передбачено, що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії. Визначення термінів “оптовий ринок електричної енергії”, “постачання електричної енергії” наведено у статті 1 Закону.

Статтею 151 Закону встановлено порядок здійснення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Згідно з частиною четвертою цієї статті умови про оплату електричної енергії саме коштами та про відкриття розподільчого рахунку оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем). Тому в разі відсутності цих умов у договорі купівлі-продажу електричної енергії він згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України визнається не укладеним. До того ж відповідно до частини шостої статті 26 Закону у разі проведення споживачем розрахунків в інших формах (тобто не коштами) та/або сплати коштів на інші рахунки, крім розподільчого, такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії, їх використання здійснюється у порядку, передбаченому частиною другою статті 151 Закону. Визначення понять “розподільчий рахунок”, “енергопостачальник”, “споживач енергії” також вміщено у статті 1 Закону.

На розподільчі рахунки не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії, і операції на цих рахунках не підлягають призупиненню (частини шоста і сьома статті 151 Закону). Акти органів державної виконавчої влади, які порушують зазначені приписи Закону, повинні визнаватися недійсними незалежно від того, чи відповідають такі акти вимогам інших норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 24 Закону України передбачено, що енергопостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії. Отже за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до арбітражного суду із заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до укладення договору на постачання електричної енергії”.

Голова Вищого арбітражного

суду України Д.Притика

« Повернутись до всіх матеріалів групи